17 листопада проводитисься ІІ етап Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика. Яка ж історія цього конкурсу? Ким був Петро Яцик?
Петро Яцик був одним із меценатів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), «Енциклопедії українознавства», Центру досліджень історії України при Альбертському університеті (Канада), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті. Він заснував Міжнародний конкурс знавців української мови, спеціальний український відділ при Колумбійському університеті (США).
Завдяки Петрові Яцику «Історія України-Руси» Михайла Грушевського видана англійською мовою. Цей проєкт його життя називають найбільш далекосяжним і стратегічним.
Бути чесним, багатим і жертовним, мабуть, це й було життєвою філософією Петра Яцика. Він вважав, що Україна та українці не повинні бути бідними, бо це не їхній природній стан. Він став багатим, але багатим меценатом. На кшталт Єлизавети Милорадович, полтавської поміщиці, яка фінансувала Наукове товариство імені Шевченка, Євгена Чикаленка, який видавав українські книжки.
Петро Яцик приїхав у Канаду в 1949 році з двома доларами у кишені. Йому було 27 років. Після року праці в ресторані, він із двома українцями відкрив книжкову крамницю «Арка». Як пригадував Петро Яцик, магазинів із продуктами та одягом було багато, а українська книгарня в Торонто була одна.
«Нам пощастило, бо мали товар задарма. Їхали українці з Німеччини, мали по 50-100 книжок і щоби не тримати їх по пивницях, приносили до нас. Ми продавали книги, прибуток залишали, оплативши людям за проданий товар», – розповідав Петро Яцик у фільмі «Візія Петра Яцика», який знятий за його життя у середині 90-х років минулого століття.
Хоч книжковий бізнес і йшов успішно, але трьом людям в одній крамниці таки було затісно. Петро Яцик зайнявся продажем меблів, а у 1953 році заснував ще і будівельну фірму.
Втім, працював із 18 компаньйонами, які одного дня попросили віддати їм гроші. Петро Яцик їх не мав, бо всі вкладав у розвиток справи. Тоді він, щоб виконати умови, віддав 35 тисяч доларів, це були дуже великі гроші наприкінці 50-х років. Це стало для нього життєвим уроком.
«Мій тиск був 240 на 200. Вони забрали все. Але мені це дало багато певности і вона залишилась. І ще одне, якщо є 18 людей чи 180, але кожен лишень дивиться, як скористати зі справи собі, то вони не будують підприємство, а руйнують», – розповідав про цей випадок Петро Яцик у фільмі.
Він заснував власну будівельну фірму «Prombank Investment Limited» (P. Jacyk Group) і вже у кінці 50-х років став найпомітнішим канадським бізнесменом українського походження.
З часом, Петро Яцик зрозумів, що давати гроші на справи, які вважав вартісними, так само приємно, як їх заробляти.
У 1960-х роках Петро Яцик віддав першу тисячу доларів на благочинність – це був український буквар педагога Марії Дейко. А далі були пожертви на будівництво Української католицької школи у Бразилії, на бурсу для незаможних людей у цій країні, будівництво української церкви.
Оскільки українці після Другої світової війни, втікаючи, як і Петро Яцик, від сталінських репресій, поселились на трьох континентах, то бракувало інформації про Україну не лише для українських емігрантів, але тих людей, серед кого жили. У Петра Яцика виникла ідея видати «Енциклопедію українознавства».
Вже наприкінці 70-х років років минулого століття Яцик став найбільшим меценатом на Заході.
Його критикували навіть колеги за підтримку багатьох українських проєктів, сміялися з нього, але він не зважав і продовжував робити своє: допомагати своєму народові.
«Гроші можна витратити й заробити знову, але рідко можна зробити те ж саме з хорошою репутацією», – наголошував Петро Яцик.
Ім’я Петра Яцика знають в Україні чи ненайбільше, як засновника у травні 2001 року Міжнародного конкурсу знавців української мови, який проводиться і після його смерти.
Вітаємо!
В суботу, 12 листопада, стартував ІІ етап Всеукраїнських шкільних олімпіад. Розпочали з олімпіади з української мови та літератури. За підсумками маємо двох призерів. Учениця 8 класу Гайдамаченко Марія та учениця 9 класу Надольська Вікторія посіли треті місця. Вітаємо дівчат та дякуємо вчителю української мови та літератури Боднар Ірині Анатоліївні.
